Поезія «Блакитна панна» — взірець пейзажної лірики.
Поет Микола Вороний оспівав весну як блакитну панну.
Поряд зі звичними, традиційними у фольклорі та в літературі засобами виразності (весна запашна, чарівна, у прозорих шатах, у серпанках) автор використовує біблійну урочисту лексику («Осанна!»), метафори («в душі моїй, в сяйві мрій в’ються хмелем арабески»), мистецькі терміни (арабески, фрески, гротески). І це надає творові неповторне інтелектуально-мистецьке естетичне забарвлення.
Тема:
Має крилами Весна запашна,
Лине все в прозорих шатах,
У серпанках і блаватах…
Ідея:
Довгожданна, нездоланна…
Ось вона – Блакитна Панна!…
Художні тропи:
епітети: весна запашна, прозорих шатах, вродою святою, неземною чистотою, променистою росою;
метафори: сміючись на пелюстках, на квітках;
порівняння: а вона, як мрія сна чарівна;
анафора: має крилами Весна запашна;
окличні речення: ось вона – Блакитна Панна!; Їй виспівує:«Осанна!»