Твір на тему "На фермі"

Сьогодні ми з класом їздили на ферму.Мені там дуже сподобалося, особливо коли дозволили покататися на конях.Вони були великі і керувати було складно, але я справилася. Ще ми бачили корів, овець і свиней.Кругом ферми великі зелені луки,поля,засаджені картоплею та кукурудзою, а недалеко - річка.Було дуже чисте повітря і прекрасна погода.Мені там сподобалося.

[Читати повністю...]

Діалог,який доповнює почутий або прочитаний текст пов'язаний з характеристикою людей

- Привіт, Оксанко!
-Привіт! Я дуже рада тебе бачити! Яке гарне тонування пластикових вікон!
- У тебе сьогодні гарний настрій.
-Ти права. Зранку приходив лікар і сказав, що вже завтра я зможу повернутися додому.
-Це чудова новина!
-Ми з нетерпінням чекаємо твого повернення.
-Мені дуже приємно чути такі слова, але… у мене виникла одна проблема.
-Що трапилось?Можливо, я тобі допоможу.
-Це було б прекрасно. Ти знаєш, що я пропустила багато уроків у зв’язку зі станом здоров’я. Але налаштована на серйозну роботу і докладу максимум зусиль, щоб надолужити пропущений матеріал. Мені потрібна твоя допомога.
-Я залюбки допоможу тобі.Адже ми розв’язали багато складних задач і написали чимало творів. Ти одна з усім цим не впораєшся. Та завдяки твоїй наполегливості ми швидко все надолужимо.
Велике спасибі за підтримку і розуміння. Ти дуже хороша подруга.
Дякую. Зустрінемось в неділю.
До зустрічі.
.................................................
За партою сидить Соломія, раптом до класу вбігає Ірина.
Знаєш, що трапилось?
- Ні, але з твого виразу обличчя неважко здогадатись…
Продовжуй!
Це щось таке, що тебе дуже зацікавило.
Можливо, але ти навіть не здогадуєшся, що по коридору вже іде до нашого класу “новачок”.
І що? Мені байдуже… Ех, якби він був гарний як намальований, тоді інша річ.
Та він викапаний Роберт Томас Паттінсон!
Невже?
Справді. Він такий загадковий, оповитий таємницею.
Ти так розповідаєш, ніби це ідеал хлопця.
Можна подумати, що ти не зацікавилась ним.
-Якщо чесно, то я ще не бачила його, а вже хочу сидіти з ним за партою.Чому ж він зволікає?
… Вибач, але це була моя вигадка, що допомогла нам помріяти.
Нема за що вибачатись, бо це було весело. Ми могли змалювати в своїй уяві ідеального хлопця.
Ти, напевно, думала, що він спортивної статури, енергійний, розумний і красивий.
А ти була впевнена, що в нього чудовий голос та миловидне обличчя.
Дівчата не зауважили,як до класу зайшов учитель. Вони швиденько підготувались до уроку. За декілька хвилин уже стояли біля дошки й розв’язували складні задачі.

[Читати повністю...]

Твір на тему: Війна – жорстокіше немає слова

Один із поетів-фронтовиків писав « Війна – жорстокіше немає слова…» Це страшне слово викликає страх, біль, і є причиною смерть. Більше 50 років пройшло з того часу, яка закінчилася кровопролитна і жахлива війна. Важливо, щоб люди не забули тих страшних уроків історії.

Тоді Батьківщині потрібні були її герої, які захистять свою землю, стануть на опір ворогу. Таких людей знайшлось чимало, тих, ціною свого життя стояв стіною перд жахливим ворогом. Література не могла залишити ці події. Саме вона оспівала ці чудові події для майбутніх поколінь?

Не можна так просто визначити цінність подвигу на тій війні. У подвигу немає ні часу, ні місця, ні особистості. Олександр Матросов не думав про те, як йому здійснити подвиг, коли кидався вперед і закривав своїм тілом ворожий кулемет. Такий же Микола Гастелло, що спрямував свій літак на танки ворога. Цих подвигів безліч, їх не можна порахувати і достойно оцінити. Іноді ніхто навіть не знає про здійсненний подвиг. Прикладом може слугувати історія Андрія Соколова в «Долі людини» М. Шолохова. Ця людина пройшла через весь жах фашистського полону.

В тому же оповіданні М. Шолохова описується подвиг військового лікаря, який був в полоні з Андрієм і все одно виконує свій обов’язок. Свою справу він зробить і в ночі, і в день, і в полоні.

Борис Польовий також показує приклад великого подвигу. Олексій з «Повісті про теперішню людину». Маючи протези, він все одно відчуває себе повноцінною людиною, і йде до мети. Він долає сам себе, приймає відповідальність. Його самопожертва стає прикладом для багатьох. Цю тему підіймає В. Бикова в повісті «Сотники».

Письменник показує, як зрада змінює на гірше сміливих і чесних людей. Рибалка – партизан, який пізніше зрадив свої братів по зброї. Сотников же, навпаки, до кінця вірний своєму моральному обов’язкові. Подвигом Сотникова стала його самопожертва, його смерть. Письменник показує, наскільки важкий шлях до істинного подвигу.

Війна скінчилася, але пам’ять про неї залишиться в наших серцях й надалі. Ми, нащадки безсмертних в своєму подвигу воїнів, не можемо забути їх. Тільки так ми самі зможемо зберегти мир, злагоду та тих, кого любимо.

[Читати повністю...]

АКТ - зразок. Зразки документів

АКТ

передачі матеріальних цінностей однією

матеріальною особою іншій

12.10.2006                               м.Київ                                            №7

Підстава: наказ по університету від 01.06.2006 № 62

Складений комісією:

Голова комісії – начальник кафедри Ткачук О.Ф.

члени комісії – старший лаборант кафедри Міщенко К.К

викладачі – Олежко О.О., Зайчук Р. .Л. Присутні: начальник Господарчої служби Королюк В.М.

12.09.2006 комісія перевірила наявність матеріальних цінностей у кабінеті № 414 й передала лаборанту кафедри адміністративної діяльності Дацюк К.О. такі матеріальні цінності:

– комп'ютер – один,

– принтер – один,

– стільці – чотири,

– столи – два.

Акт складено у трьох примірниках: перший – бухгалтерії; другий – для кафедри; третій - для факультету.

Голова комісії    (підпис)    О.Ф.Ткачук

Члени комісії:

(підпис)  Р.Л.Зайчу

(підпис)  О.О.Олежко

(підпис)  К.К.Міщенко

Примітки до Акту:

Акт - документ правової чинності, складений однією або кількома особами, що підтверджує будь-які встановлені факти або події.

Акти бувають законодавчі та адміністративні. Вони можуть мати різне призначення. Деякі адміністративні акти служать бухгалтерськими документами, інші складаються залежно від характеру подій, зміни керівництва тощо.

Складання актів доручається комісіям, які затверджуються або наказами керівництва, або розпорядчими документами вищих організацій. Часто акти складаються постійно діючими експертними комісіями.

Текст акта складається з двох частин: вступної та констатуючої.

У вступній частині вказуються підстави для складання акта, зазначаються ті особи, які його складали, а також ті, хто був присутній при його складанні.

Вступна частина будується за схемою:

–    підстава: ...

–    складено комісією у складі: ...

–    голова: ...

–    члени комісії: ...

При зазначенні осіб, які брали участь у складанні акта, зазначають їх посади, ініціали, прізвища.

У констатуючій частині викладається мета і завдання акта, сутність та характер проведеної роботи, встановлені факти, а також висновки.

У кінці акта (перед підписами) повідомляється про кількість примірників та про місце його зберігання. Дата акта повинна відповідати дню факту, що актується.

Досить часто у своїй роботі акти перевірки доводиться складати працівникам різних служб правоохоронних органів. Незалежно від того, працівники яких служб складають документ (акт), у ньому мають бути дотримані всі вимоги щодо оформлення.

[Читати повністю...]

Твір на тему: "У щастя людського два рівних є крила..."

Чим є для людини щастя? Для деяких — це великі гроші, для інших — це досягнення великої мети. Часто щаслива людина егоїстична, бо, створюючи світ, Господь перш за все наділив її любов'ю до себе. Сподівався, мабуть, на те, що, поважаючи себе, людина навчиться любити та оберігати інших. Але бажання людини самій бути щасливою часто перемагає всі інші почуття.

Ми не змогли оцінити те, що подарувало небо. Не змогли зрозуміти і того, що ніколи не можна втамувати ненаситного бажання щастя, бо жодна людина, яка вчиняє егоїстично, не може бути повністю щасливою. Отак ми й розбіглися у пошуках «бездоганного», «чистого» щастя. Того великого жаданого відчуття, коли все дозволено, коли весь світ належить тобі, коли здається, що безхмарна лінія життєвого обрію ніколи не затьмариться.

Це біла Сторінка нашого життя, коли все добре, і ніщо, здається, не може перешкодити цьому. А ось чорна сторінка — і наше життя, наше щастя котяться до прірви. Що далі? Невже схилити голову? Ні! Ходімо знову до того омріяного щастя, адже жити бажає кожна людина, і кожна сподівається на краще. Коли ж ми знов здобудемо його, то раптом прийде думка: а чому ж мені довелось шукати його вдруге? І розуміємо, що все-таки не в грошах було те щастя, а в любові до рідних нам людей. Одразу позаду залишаються всі неприємні спогади. Стає соромно за те, як поводився з рідними, з найдорожчими друзями, вважаючи своє життя безхмарним.

«У щастя людського два рівних є крила...» — сказав відомий український поет Максим Тадейович Рильський. Він мав на увазі двосторонній характер щастя. Чи змогли б ми пізнати щастя, не звідавши справжнього горя? Щастя починаєш розуміти тільки тоді, коли є з чим його порівняти. Це як ніч і день, сонце і місяць, зло й добро. Пізнавши горе, ми мусимо навчитися цінувати те, що не вміли оцінити на початку життєвого шляху, коли батьки, оберігаючи нас від потрясінь, захищають від неприємностей, різнобарвними кольорами «розфарбовують» світ. Щастя — як небо. Іноді й чорна зловісна хмара може принести із собою спокій: після великого горя часто приходить справжнє, непідробне щастя. Не треба гнатись за ним, свого часу воно саме постукає у ваше віконце. Все залежить від того, чи зможемо ми впустити до оселі цей коштовний дарунок. Чи зможемо ми його розпізнати? Адже наш світ — світ парадоксів, а щастя, як уже зазначалося, може бути різним, бо має подвійну природу.

[Читати повністю...]