Твір до ЗНО: "Багатством живиться лише тіло, а душу звеселяє споріднена праця"

Я вважаю, що в кожної людини є свої життєві цінності. Хтось прагне бути матеріально забезпеченим, хтось – мати гарних друзів, а хтось – просто хоче працювати собі на втіху.

Нині нечасто трапляються люди, які віддаються своїй роботі повністю, люблять свою професію і знайшли своє місце в житті.

Яскравим прикладом до моїх думок може слугувати промова Бджоли, про яку писав Г.Сковорода у своїй байці „Бджола та Шершень”. Бджола працює без перепочинку, приносить користь, не отримуючи нічого навзаєм. Шершня дивує така поведінка Бджоли, він вважає це нерозумним учинком, насміхається з неї. Але трудівниця не зважає на його зауваження, тому що знає, що робить правильно, оскільки це приносить їй задоволення: „Але нам незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народжені і будемо такі, доки не помремо”. Іншою „бджілкою” я можу назвати свою матір. Вона – лікар. І хоча зарплатня за її працю невелика, та робота приносить їй задоволення, радість: завжди привітна, люб’язна, щира зі своїми пацієнтами. Матуся вкладає душу в роботу, „викладається” на всі сто відсотків. При цьому вона нічого не вимагає від хворих, а, навпаки, намагається допомогти якнайбільше. Через це її й поважають.

Отже, сродна праця – це праця задля нас самих, це праця заради нашого майбутнього.