Хлопець воли гонить, а дівчина ще ся не вродить, а його догонить.
Хлопець на коні їздить, а дівчина родиться та й йому згодиться.
Витратився хлопець бідний: купив дівці перстень срібний.
Такий хлопець, що батькові штани короткі.
Усім хлопцям по дівчині, а мені бабу стару.
Хлопець і тепер карбованця варт, а як йому боки намнуть, то й два дадуть.
Хлопське — сідлане, дівоче — чекане.
Ще книжки в сумці, а вже хлопці на думці.
Біда з такими парубками: ще не підріс свині під хвіст, а вже біжить за дівками.
Лисий кінь — краса, лисий парубок — біда.
Пішли парубки, шапки лишень видко, явилися шмаровози, подивитись бридко.
Хороший парубок, хоч води напийся, та й досі не женився.
Видно птицю по польоту, а молодця по походці.
Межи двома парубками дівчина баламутна.
Така є у нас приповідочка: де є парубок, там е й дівочка.
У парубка одна гадка, а в дівчини десять.
Кожний молодець на свій взірець.
Доброго молодця і кров гріє, а ледачого і кожух не нагріє.
Молодець молодець — ні кіз, ні овець.
Молодець проти овець, а проти молодця і сам як вівця.
Молодці, як горобці: всюди їх повно і всюди шкоду роблять.
Не то молодець, що за водою пливе, а то молодець, що проти води.
На козаку нема знаку, а на дівчині дві причини.
Бабина дівка, а економів кінь — усі гладенькі.
Бабиній дівці все недогода.
Буває, що і в дівки муж помирає.
В багатої дівки горба не видно.
В затінку стане за дівку.
Всі дівчата — голуб'ята, а де ж ті чортові баби беруться?
Дівчата гарненькі, тихенькі, миленькі! Звідки погані жінки беруться?
Гарна дівка, як засватана.
Гарній дівці гарно і в ганчірці.
Гарна дівка, як маківка.
Гонить дівка парубка, а сама від нього не йде.
Жене дівка молодця, а сама до нього тулиться.
Де дівчина в хаті, там плоти поламані.
Дівка красива, та прясти лінива.
Дівка не без щастя, козак не без долі.
Дівка, що з старостів сміється, часто на кутні плаче.
Дівка, як верба: де посади, там і виросте.
Дівки в хороводі, наче маків цвіт на городі.
Як дівує, то повна нею вулиця, а як піде заміж,
то повен запічок. Дівку повивай та скриню набивай.
Дівоче серце, як уліті сонце: хоч тихеньке, та тепленьке.
Дівочий стид до порога: аби пересягнула, так і забула.
Дівочі сльози — як весняний дощ.
Дівчатам до любові так далеко, як малій дитині до плачу.
Дівчина в красі, що горох на полосі: хто йде, той вщипне,
Дівчина — як билина: куди вітер подається, туди вона й гнеться.
Дівчина як каже «ні», то розумій «так».
Дівчина – як у лузі калина.
Дівчина, як берізонька, сережками завішана.
Дівчина — як квіточка: з нею рай, а чужої молодиці не займай.
Дівчина — як тінь: ти за нею, вона від тебе, ти від неї, вона за тобою.
Добра дівка, а собаки її не їдять.
Добра дівка: як старости йдуть, тоді хату мете.
До весілля дівка гарна, а там хоч покинь.
До дівок — то я не змерз і не змок.
Одна дівка — жура гірка, а у кого сім — буде доля всім.
Живе дівка за парубком, лиха прикупивши.
Замуруй ворота, дівка й через загату проведе тата.
З гарної дівки гарна й молодиця.
Знайдуть хлопці дівку і в подертій сорочці.
Із смутної дівки не буде весела жінка.
Казав парубок: дівка нічого, а вийшло казна-що.
Казала дівка: «Семене, не притуляйся до мене!», а сама тільки того й хоче.
Капуста головистая, чортова дівчина норовистая.
Кому що, а дівці парубок.
Красить дівку не вінець, а молодець.
Ледачу дівку хлопці хвалять.
Люлька не куриться, мабуть, дівчина журиться.
Малина — не те, що дівчина: чим більше спіє, тим смачніша буде.
Найліпша вимівка — всьому винна дівка.
На траву дивися вдень, як обсохне роса, а на дівку в будень, як невбрана та боса.
Не жаль мені воза, коли б дівка була гожа.
Ні дівка, ні жінка — людська поговірка.
Не микуляй очима, як не твоя дівчина.
Не скакала б дівка дрібно, якби того не потрібно.
Не тримай довго сіль — вода буде, не тримай довго дівку — жінка буде.
Не перебирай, дівчино, абись не перебрала, щоб за чоловіка горобця не дістала.
Непокрита дівоча голова, як хата без даху.
Один дівочий волос потягне більше, як пара волів.
Отак мені бог дав: любив дівчину, а чорта взяв.
Перестояна трава — ні сіно, ні солома, а стара дівка — ні жінка, ні вдова.
Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця.
Сиділа дівка та й висиділа дідька.
Стара дівка, дйрявий кожух — то один дух.
Тоді дівка пишна, як заміж вийшла.
Треба дівці халата, бо ніхто її не свата.
У дівчини стільки ласки, як на тихім ставку ряски.
Хвали день увечері, а дівку замужем.
Честь дівоче щастя береже.
Чорт дівку всилує, як парубок не хоче.
Ще оте дівча в пелюшках, що має моєю бути.
Що до чого, а каша до борщу, хліб до молока, а дівка до козака.
Де любов у хаті, там люди багаті.
Від болещів зілля знаю, від любощів помираю.
Від любого пана люба й рана.
Вони так любляться, як вогонь і вода.
В любий місяць уродилась, а в нещасний залюбилась.
В тому й сила, що вірно любила, коли б жартувала, лиха б не знала.
Гірша любов від болю, як не дає спокою.
Де любов, там благодать.
Де любов, там і щастя.
Де ся люблять, там ся чублять.
Дівчат любимо за те, чим вони є, а хлопців за те, чим вони обіцяють бути.
Хлопець на коні їздить, а дівчина родиться та й йому згодиться.
Витратився хлопець бідний: купив дівці перстень срібний.
Такий хлопець, що батькові штани короткі.
Усім хлопцям по дівчині, а мені бабу стару.
Хлопець і тепер карбованця варт, а як йому боки намнуть, то й два дадуть.
Хлопське — сідлане, дівоче — чекане.
Ще книжки в сумці, а вже хлопці на думці.
Біда з такими парубками: ще не підріс свині під хвіст, а вже біжить за дівками.
Лисий кінь — краса, лисий парубок — біда.
Пішли парубки, шапки лишень видко, явилися шмаровози, подивитись бридко.
Хороший парубок, хоч води напийся, та й досі не женився.
Видно птицю по польоту, а молодця по походці.
Межи двома парубками дівчина баламутна.
Така є у нас приповідочка: де є парубок, там е й дівочка.
У парубка одна гадка, а в дівчини десять.
Кожний молодець на свій взірець.
Доброго молодця і кров гріє, а ледачого і кожух не нагріє.
Молодець молодець — ні кіз, ні овець.
Молодець проти овець, а проти молодця і сам як вівця.
Молодці, як горобці: всюди їх повно і всюди шкоду роблять.
Не то молодець, що за водою пливе, а то молодець, що проти води.
На козаку нема знаку, а на дівчині дві причини.
Бабина дівка, а економів кінь — усі гладенькі.
Бабиній дівці все недогода.
Буває, що і в дівки муж помирає.
В багатої дівки горба не видно.
В затінку стане за дівку.
Всі дівчата — голуб'ята, а де ж ті чортові баби беруться?
Дівчата гарненькі, тихенькі, миленькі! Звідки погані жінки беруться?
Гарна дівка, як засватана.
Гарній дівці гарно і в ганчірці.
Гарна дівка, як маківка.
Гонить дівка парубка, а сама від нього не йде.
Жене дівка молодця, а сама до нього тулиться.
Де дівчина в хаті, там плоти поламані.
Дівка красива, та прясти лінива.
Дівка не без щастя, козак не без долі.
Дівка, що з старостів сміється, часто на кутні плаче.
Дівка, як верба: де посади, там і виросте.
Дівки в хороводі, наче маків цвіт на городі.
Як дівує, то повна нею вулиця, а як піде заміж,
то повен запічок. Дівку повивай та скриню набивай.
Дівоче серце, як уліті сонце: хоч тихеньке, та тепленьке.
Дівочий стид до порога: аби пересягнула, так і забула.
Дівочі сльози — як весняний дощ.
Дівчатам до любові так далеко, як малій дитині до плачу.
Дівчина в красі, що горох на полосі: хто йде, той вщипне,
Дівчина — як билина: куди вітер подається, туди вона й гнеться.
Дівчина як каже «ні», то розумій «так».
Дівчина – як у лузі калина.
Дівчина, як берізонька, сережками завішана.
Дівчина — як квіточка: з нею рай, а чужої молодиці не займай.
Дівчина — як тінь: ти за нею, вона від тебе, ти від неї, вона за тобою.
Добра дівка, а собаки її не їдять.
Добра дівка: як старости йдуть, тоді хату мете.
До весілля дівка гарна, а там хоч покинь.
До дівок — то я не змерз і не змок.
Одна дівка — жура гірка, а у кого сім — буде доля всім.
Живе дівка за парубком, лиха прикупивши.
Замуруй ворота, дівка й через загату проведе тата.
З гарної дівки гарна й молодиця.
Знайдуть хлопці дівку і в подертій сорочці.
Із смутної дівки не буде весела жінка.
Казав парубок: дівка нічого, а вийшло казна-що.
Казала дівка: «Семене, не притуляйся до мене!», а сама тільки того й хоче.
Капуста головистая, чортова дівчина норовистая.
Кому що, а дівці парубок.
Красить дівку не вінець, а молодець.
Ледачу дівку хлопці хвалять.
Люлька не куриться, мабуть, дівчина журиться.
Малина — не те, що дівчина: чим більше спіє, тим смачніша буде.
Найліпша вимівка — всьому винна дівка.
На траву дивися вдень, як обсохне роса, а на дівку в будень, як невбрана та боса.
Не жаль мені воза, коли б дівка була гожа.
Ні дівка, ні жінка — людська поговірка.
Не микуляй очима, як не твоя дівчина.
Не скакала б дівка дрібно, якби того не потрібно.
Не тримай довго сіль — вода буде, не тримай довго дівку — жінка буде.
Не перебирай, дівчино, абись не перебрала, щоб за чоловіка горобця не дістала.
Непокрита дівоча голова, як хата без даху.
Один дівочий волос потягне більше, як пара волів.
Отак мені бог дав: любив дівчину, а чорта взяв.
Перестояна трава — ні сіно, ні солома, а стара дівка — ні жінка, ні вдова.
Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця.
Сиділа дівка та й висиділа дідька.
Стара дівка, дйрявий кожух — то один дух.
Тоді дівка пишна, як заміж вийшла.
Треба дівці халата, бо ніхто її не свата.
У дівчини стільки ласки, як на тихім ставку ряски.
Хвали день увечері, а дівку замужем.
Честь дівоче щастя береже.
Чорт дівку всилує, як парубок не хоче.
Ще оте дівча в пелюшках, що має моєю бути.
Що до чого, а каша до борщу, хліб до молока, а дівка до козака.
Де любов у хаті, там люди багаті.
Від болещів зілля знаю, від любощів помираю.
Від любого пана люба й рана.
Вони так любляться, як вогонь і вода.
В любий місяць уродилась, а в нещасний залюбилась.
В тому й сила, що вірно любила, коли б жартувала, лиха б не знала.
Гірша любов від болю, як не дає спокою.
Де любов, там благодать.
Де любов, там і щастя.
Де ся люблять, там ся чублять.
Дівчат любимо за те, чим вони є, а хлопців за те, чим вони обіцяють бути.
